|
Використання ОС Linux в школах м.Львова |
 |
 |
 |
|
Написав Grygoriy Zlobin
|
|
Вівторок, 23 березня 2010 16:31 |
|
Використання ОС Linux в школах м.Львова Автори С. Апуневич, Г. Злобін, В. Семенюк
Використання ОС Linux в школах м.Львова розпочалось у 2001 р. після пропозиції доц. Злобіна Г.Г. міським депутатам щодо придбання комп'ютерних класів для шкіл м. Львова з попередньо встановленою ОС Linux. Ця пропозиція дозволяла заощадити кошти за рахунок відмови від придбання ліцензій на MS Windows та MS Office. Заощаджені кошти були скеровані на придбання додаткових комп'ютерних класів. Слід зауважити, що ця пропозиція викликала шалений спротив з боку підрозділу міської адміністрації, який виконує технічне обслуговування комп'ютерної техніки у ній. Загалом на протязі трьох років за такою схемою було придбано понад 50 комп'ютерних класів (6 робочих місць учня + одне робоче місце вчителя, центральний процесор AMD Duron 700 Мгц, 128 МБ оперативної пам'яті, 20 Гб ЖМД)). Для вчителів шкіл, які отримували цю техніку, фірмою-постачальником були організовані курси вивчення ОС Linux та видані “Методичні вказівки щодо використання ОС Linux у школі для вчителів інформатики м.Львова” у двох частинах (автори С.Апуневич, Г.Злобін) такого змісту:
Передмова
1.Операційна система Linux
2.Розпочинаємо працювати з Linux
3.Графічна оболонка KDE
4.Інші графічні оболонки
5.Закінчення роботи з ОС Linux
6.Допоміжні програми для ОС Linux
7.Програмне забезпечення для засобів Multimedia
8.Офісне програмне забезпечення
9.Linux для досвідченого користувача
10.Вибір програмного забезпечення для ПЕОМ
11.Робота з компілятором Free Pascal та оболонкою Q-IDE у Linux
12.Використання системи керування базами типу „клієнт-сервер” в ОС Linux
Внаслідок недостатної кількості робочих місць учня (шість) школи змушені були доповнювати свої комп'ютерні класи наявною і більш слабкою технікою (починаючи з PC.286 з MS DOS та PC.486 з MS Windows 95), що і послужило обгрунтуванням для подальшого встановлення MS Windows хх у більшості цих шкіл. Справжньою ж причиною, на думку доповідачів, є низька кваліфікація вчителів інформатики, які отримали ці класи. На сьогодні Linux зберігся лише у кількох школах м. Львова.
На початку 2006 р. до впровадження ОС Linux у школу долучилася фундація “Зелений кіт” шляхом надання СШ№80 двадцяти двох користуваних ПЕОМ з процесором Celeron 466 та оперативною пам'ятттю 128 Мб. Перед наданням школі цих ПЕОМ була створена інсталяційна збірка з назвою “Борщ” на основі Debian GNU/Linux. Було проведено тестування створеної збірки. Після тестування відбулося встановлення Linux на шкільні ПЕОМ. Отримані ПЕОМ встановлені у двох кабінетах іноземних мов (англійської мови – 8 робочих місць, іспанської мови – 8 робочих місць) та кабінеті інформатики (до 7 ПЕОМ з ОС Linux додано ще 4 робочих місця учня). У кабінетах іноземних мов використовуються програми для вивчення іноземних мов із пакету kdeedu (група програм “Мови” та програма тестування “Keduca”). Заплановано поступове застосування цих класів для вивчення інших предметів. У межах цього проекту обмеженим накладом був виданий посібник “Linux – це просто як Borsch” (автори С. Апуневич, В. Бойко, Г. Злобін, В. Семенюк, С. Кудрик) такого змісту:
Передмова
1.Операційна система Linux
1.1. Історія ОС Linux
1.2. Файлова система ОС Linux
1.3. Розпочинаємо працювати з Linux
1.4. Графічний інтерфейс в ОС Linux
1.4.1. Графічна оболонка XFCE
1.4.2. Графічна оболонка GNOME
1.4.3. Графічна оболонка KDE
1.5. Командний рядок в ОС Linux
1.6. Адміністрування системи ОС Linux
1.6.1. Зміст поняття ОС Linux
1.6.2. Структура ОС Linux
1.6.3. Файлова система ОС Linux
1.6.4. Використання накопичувачів інформації
1.6.5. Від увімкнення до роботи
1.6.6. Управління користувачами
1.6.7. Встановлення обладнання в ОС Linux
1.6.8. Методи встановлення програм в ОС Linux
1.6.9. Клонування Debian GNU/Linux
2.Прикладне програмне забезпечення для IBM-подібних ПЕОМ
2.1 Офісний пакет OpenOffice.org
2.1.1 Текстовий процесор OpenOffice.orgWriter
2.1.2. Табличний процесор OpenOffice.org.Calc
2.1.3. Редактор векторної графіки OpenOffice.org.Draw
2.1.4. Система побудови презентацій OpenOffice.org.Impress
2.2. Офісний пакет GNOME Office
2.2.1. Текстовий процесор Abiword
2.2.2.Табличний процесор Gnumeric
2.3.Опрацювання графічної інформації
2.3.1. Графічний редактор KolourPaint
2.3.2. Графічний редактор Gimp
2.3.3. Векторний графічний редактор InkScape
2.4. Машинний переклад тексту
2.5. Програмування в ОС Linux
2.5.1. Історичний спадок
2.5.2. Засоби
2.5.3. Бібліотеки
2.5.4. Утиліти
2.5.5. Інтегровані системи розробки
2.5.6. Інтегроване середовище розробки Anjuta
2.5.7. Оболонка Free Pascal для програмування мовою Паскаль
2.5.8. Оболонка Algo для програмування мовою Паскаль
2.6. Педагогічні програмні засоби в ОС Linux
2.7. Глобальна мережа Інтернет і засоби для роботи у ній
2.7.1. Обладнання для під'єднання до глобальних мереж
2.7.2. Основні служби Інтернету
2.7.3. Засоби ОС Linux для роботи в Інтернет
2.8. Системи керування базами даних (СКБД)
2.8.1. Правознавча система “Національні акти України”
3.Завдання до практичних занять з шкільного курсу інформатики
Завдання І. Початок і закінчення роботи в ОС Linux
Завдання ІІ. Дії з файлами і каталогами в ОС Linux
Завдання ІІІ. Методи запуску програм та маніпулювання вікнами програм
Завдання ІV. Опрацювання текстової інформації на ПЕОМ
Завдання V. Опрацювання числової інформації на ПЕОМ
Завдання VІ. Опрацювання графічної інформації на ПЕОМ
Завдання VІІ. Пошук інформації у глобальній мережі Інтернет і робота з електронною поштою
Список рекомендованої літератури
Підсумовуючи досвід впровадження ОС Linux у школах м. Львова можна константувати, що впровадженню ОС Linux у школи заважають:
різношерстність техніки у кабінетах інформатики;
низька кваліфікація вчителів інформатики;
спротив освітянських чиновників;
відсутність технічної підтримки з боку інститутів підвищення кваліфікації вчителів, які зобов'язані надавати цю підтримку школам.
|